Сьогодні багато людей захоплюються бойовими мистецтвами. Таке захоплення спричинене багатьма факторами, основними з яких є телебачення, яке часто пропонує фільми, де герої спритно володіють цим мистецтвом, легко перемагають навіть декількох противників одночасно. Виникає бажання навчитись оборонятися, розвивати свої фізичні дані, мати здоровий спосіб життя. І здоровий глузд нам підказує, що в цьому немає нічого поганого, а скоріше навпаки. Та якщо ми дозволимо, щоб здоровий глузд нас провадив далі, то побачимо досить лякаючі факти, на які, на жаль, багато хто закриває очі. І певною мірою можна зрозуміти тих людей, що не вважають себе християнами, але вкрай важко зрозуміти тих, які закривають на це очі та вважають себе християнами.
Апологетика
Святі останніх днів чи лжевчителі?
На вулицях міста вам, напевно, доводилося помічати як впевнено крокують парами коротко стрижені молоді хлопці, одягнені в чорні штани і білі сорочки. За спиною у них висять рюкзаки, в руках – книга. На грудях у кожного табличка, де вказано: “старійшина Джонсон” або “старійшина Іванов”. Це – мормонські місіонери.В даній статі хотілося б розповісти в про що саме проповідують ці молодики і звідки взагалі до нас прийшла ця нова «істина»
День восьмий
Церква дбайливо зберігає свою ідентичність. Уже більше як дві тисячі років не зістарило Євангеліє – Воно залишається тією ж свіжою новиною і радісним посланням Бога людям. Іноді нам здається , що обряд закрив собою віру, що ми заплуталися в «переказах глибокої давнини», що життя Церкви потемніло, як лик на чудотворній іконі, та ще й покрилося зверху важким окладом.
Хрест і розп’яття Спасителя (археологічний нарис)
Тепер для християн «Хрест – охорона всієї вселеної, хрест – окраса Церкви, хрест – володарів сила, хрест – вірних опора, хрест – ангелів слава і демонів поразка» (світильний).
До славної Христової смерті на Хресті, хрест не тільки не шанувався у язичників, але був предметом великого і загального презирства, знаком «злополуччя і смерті», так як страта через розп’яття призначалася найбільшим злочинцям і була жахливим, болісним і ганебним видом з усіх видів страт.
Цей рід страти був відомий в глибокій старовині у мідян, персів, ассірійців, фінікійців, греків, але найбільшого поширення набув у римлян, у яких ця страта вживалася у великих розмірах. Однак і у римлян спочатку хресній страті піддавалися тільки раби, а тому вона і називалася, зазвичай, «рабської стратою» (servile supplicium). Згодом застосування цієї страти було поширене на нижчі класи вільновідпущених, але до римських громадян вона не застосовувалася ніколи. Але і раби і вільновідпущені піддавалися цій страті за найтяжкі злочини, як-то: за морський розбій, за відкритий розбій на великій дорозі, за вбивство, лжесвідчення, державну зраду, заколот.
Секта — це як отруєне тістечко
…Розсилаю по знайомих запит, що шукаю людину, яка має досвід перебування у релігійній або економічній секті. Увечері дзвонить Анка — знайома знайомих. Я її ледве пам’ятаю. Каже, що випадково почула моє прохання і хоче зустрітися. Просить про збереження таємниці, бо хоч вийшла з секти понад вісім років тому, та не хоче, аби хтось, окрім вузького кола довірених осіб, знав про цей факт.
Я пошукала більше відомостей про свою співрозмовницю: найнормальніша на світі дружина і молода матір, супер-мила і послужлива.
Анна невисока, скромно вбрана, має стриманий макіяж і говорить тихо, що інколи дратує, бо мусиш нахилятися, аби щось почути.
Перше, що я помітила, подавши їй руку, — шрам на зап’ястку. Вона бачить мій погляд, але не коментує.
Ми сідаємо на лавочці в парку. Анка: може, я маю спершу розповісти про свої переживання у якомусь блозі або на інтернет-форумі, аби застерегти інших?
Мене стримував біль, страх… і, може, сором… так, мабуть, і сором теж.
— Що дала себе так надурити? — питаю.
— Ні, що так довго не могла помітити правду…