Переживаючи свари з ближніми, людина схильна пірнати в безодню душевних переживань і забувати про те, що першопричина всіх конфліктів — розлад у духовному житті. Хто перемагає у битві з собою, той живе в мирі з людьми навколо. Про всепереможну силу смирення — настанови афонського подвижника, одного з найшанованіших старців Святої Гори схиархимандрита Еміліаяна (Вафідіса).
Коли людина грішить, вона відділяється від ближніх і набуває відчуття, що вони її не люблять, не жаліють, не думають про неї, не цікавляться нею. Подібно до того, як язик, що втратив відчуття смаку, не відчуває солодкість меду, так і людина гріха страждає нечулістю, не сприймає любові людей, ображається і все тлумачить неправильно, вважаючи, що всі хочуть їй зла, що всі живуть і радіють, а її кинули.
