Різдво Христове – це історична подія, яка мала просторово-часовий вимір. Коли Євангеліє говорить про Різдво Спасителя, мова іде про конкретне місце на землі – Вифлеємі Юдейському – і про конкретні історичні постаті – цісаря Римської імперії Августа, сирійського намісника Квірінія, юдейського царя Ірода І Великого…
На особі останнього ми хочемо зупинитися. Розмова про цього царя допоможе нам докладно уявити атмосферу тієї епохи, в котрій воплотився Спаситель світу Господь наш Ісус Христос.
Особа Ірода Великого повна протиріч. В християнській літературі цар Ірод постає мало не втіленням антихриста. Також і єврейські хроністи його просто відкрито ненавидять за властивий його політиці колабораціонізм. З іншої сторони, цей монарх, який пробув при владі 33 роки, ввійшов в історію як Великий. Протягом свого правління він розширив володіння Юдейського царства, залишив після себе дивовижні зразки мистецтва і шедеври архітектури. Проте до цих пір за ним міцно зберігається репутація жорстокого тирана, яку він придбав завдяки різанині і масового вбивства немовлят у Вифлеємі Юдейськім.