В одному місті жила бідна вдова. Одного разу до неї на нічліг попросився мандрівник. Ніч була холодна, і вдова впустила його, нагодувала і дала переночувати старому чоловікові. Йдучи вранці, мандрівник сказав:
– За твою доброту перша справа, яку ти будеш сьогодні робити, триватиме весь день.
Вдова швидко забула слова старого. Настав час сідати за щоденне заняття – вишивання, яким вона заробляла собі на життя. Замовник приніс золоту нитку для шиття. Вона почала змотувати нитку, але до самого пізнього вечора нитка не закінчувалася.