У Христі Ісусі Бог, з’явився нам небувалим і незбагненним чином. Язичницькі народи могли собі уявити Бога великого. Бога небесного, що втілює все велике, величне, чудове, про що людина може мріяти на землі. Але тільки Бог міг відкритися людині, таким, яким Він відкрився у Христовому втіленні. Бог став одним з нас, але не в славі, а в немочі; безпорадним і знедоленим; вразливим і неначе переможеним; ганебним для всіх, хто вірить тільки в силу і в земну велич. У цю першу ніч, коли Бог став людиною, коли Сам Живий Бог замешкав плоттю серед нас на землі, Він прилучився до найважчої людської знедоленості. Ніхто не прийняв Його Матір під свій дах; всі визнали Його чужим, всі відіслали Його на далекий, нескінченний шлях, який тягнувся перед мандрівниками без даху і без привіту. І вони пішли — і в цю першу ніч Христос злучився з всіма тими, які із століття в століття проходять через життя і є тілесно та духовно відкинутими, ганебними, небажаними, виключеними з людського суспільства.
Роздуми на канві свят
Новий рік: таємниця часу
Під Новий рік сильніше, ніж будь-коли відчуваємо тайну часу. Іншими словами, що потік часу, в якому ми живемо і, в котрому щохвилини, час щезає як «минуле», і щохвилини ставить нас перед обличчям невідомого майбутнього, – цей потік в своїй суті містить основне питання, на яке кожен із нас покликаний відповісти своїм життям.
«Дар даремний, дар випадковий, життя, для чого ти мені дано?» – запитує поет. І, справді, достатньо на одну мить відірватися від наших повсякденних клопотів. Достатньо в думках на хвилю зупинити водопад часу, щоб питання: «Для чого нам дано життя і в чому його сенс?» піднялося в нашій підсвідомості, куди ми переважно ховаємося від самих себе, і стало перед нами у всій своїй невблаганності.
Новий рік: як відсвяткувати так, щоб на завтра совість не робила закидів.
В переддень нового року приносить разом із собою багато питань і складнощів. Багато із нас запитують, як провести це свято? З однієї сторони всі ми звикли тепло та радісно святкувати новий рік, але святкування нового року – це час Різдвяного посту, час, коли наступають дні перед основним празником цього часу Різдвом Христовим.
Новий рік – це час веселощів, але саме в цей час більше, ніж в інше якесь свято гине людей: замерзають на вулицях, попадають в аварії, гинуть в себе вдома… Навіть мирне сімейне святкування супроводжуються включеним телевізором з напівпристойними програмами. Спробуймо призадуматися, як християнину зустріти новий рік, не образивши своїх домашніх, і не нагрішивши.
Улюблений Святий
Так у нас ведеться, що про найулюбленіших святих ми найменше знаємо. Мова йде про Божу Матір та про Святого Миколая. Смирення не шукає шляхів, щоб показати себе і прославитися. Смиренню добре в тіні, тому і «Благословенна між жінками», і найулюбленіший на Україні Святий прожили так, що відомих фактів їх земного життя дуже небагато. Тим цінніше та слава, яку вони набули після відходу з цього світу. Важко знайти християнське місто на карті світу, де Матір Божа не проявила б Свою чудотворну любов, зцілюючи, захищаючи, надаючи потребуючим людям допомогу. Це стосується і Мирлікійського архієпископа.
Його допомога швидка і дивовижна. Він одночасно – і строгий, і милостивий. З кутка хати, де горить лампадка, він уважно дивиться на простих людей, уважно дивиться і на бідного, і на багатого. В кожному храмі є його образ, і навіть, якщо ми більше нікого зі святих не знаємо, то, побачивши Миколи, відразу відчуваємо себе в храмі, як вдома. Одне з тисяч чудо мені хочеться згадати й переказати.
ПОГАНСЬКІ, АНТИХРИСТИЯНСЬКІ І БОГОПРОТИВНІ ЗВИЧАЇ
Важливу роль у житті християнина відіграють християнські свята. Вони стали невід’ємною частиною нашого релігійного життя.
Ми шануємо й урочисто святкуємо свята Господні, Богородичні і Святих. Ходимо в ті дні до Церкви, щоб взяти участь у Святій Літургії і послухати Боже Слово. Також в ті дні ми більше молимось вдома, читаємо духовну літературу, тому що так наказує Божа Заповідь: «Пам’ятай день святий святкувати!» Також в нас ще є багато гарних народних звичаїв і традицій, пов’язаних з релігійними святами, які ще більше підкреслюють і прикрашають значимість празника. Це, наприклад, коляди, вертепи, святочні віншування й побажання в часі Різдвяних свят.