Коли Господь наш Ісус Христос, йдучи в Єрусалим, входив в якесь село Його зустріли десять прокажених. Вони почали Його просити про помилування: «Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!» (Лук. 17,13).
Для цих нещасних, які були приречені на смерть у муках була безсильною людська допомога. Якщо раб, який трудиться в каменоломнях чи рудниках, або той злочинець, який ув’язнений до кінця життя, мають надію, що вони можуть бути звільнені, то для прокажених такої надії не існувало. Вони були приречені рано чи пізно померти у муках. І, напевно, що вони чули про Ісуса, як про великого Чудотворця і тому вони кричали: «Ісусе, Наставнику, помилуй нас, грішних».