Повість про праведного Йосифа Обручника
Йосиф сидів на порозі свого будинку і дивився на дорогу, яка втікала далеко за горизонт, куди ховалося сонце. Ось і його життя наближалося до заходу… Але Йосиф не боявся смерті. Тому що знав – це всього лише подорож. Людина покидає це життя і відходить в шеол, царство мертвих. Не випадково смерть називають відходом. Як і та, стародавня подія, коли пророк Мойсей вивів його народ із єгипетського рабства в обітовану землю. Скоро і йому час відходити… Що ж, він готовий. Як говориться, і посох в руках, і пояси перепоясані, і світильник запалений, щоб краще бачити дорогу. Веди ж мене, Господи!