«Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрості шукають, – ми проповідуємо Христа розп’ятого: ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган, а для тих, що покликані, -чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу могутність і Божу мудрість. Бо, нібито немудре Боже – мудріше від людської мудрості, і немічне Боже міцніше від людської сили» (1 Кор. 1,22-25).
Не слід ні на мить забувати, що кінець і мета нашої подорожі – зустріч з Воскреслим Христом. Деякі люди готові визнати, що подія Воскресіння займала в досвіді апостолів величезне значення, але не в змозі зрозуміти, яким чином цей апостольський досвід може мати центральне значення і для нас.
Факт, що з усіх світових історичних подій Христове Воскресіння належить у рівній мірі до минулого і до реальності сьогодення.