Цей матеріал підсумовує християнський шлях як поєднання особистого пошуку Бога (через чесний сумнів і молитву) та справжньої посвяти, яка позбавлена зовнішнього лицемірства. Якщо Натанаїл показує нам, як виглядає «щире серце», що шукає Істину, то коментарі до Євангелія від Матвія нагадують, що наші пріоритети та практики посту (як-от відмова від демонстративності) мають бути спрямовані виключно до Бога, який бачить таємне.
2. Ключові тези
Індивідуальність шляху: Кожен християнин приходить до Бога своєю дорогою, через свій досвід. Бог не «стандартизує» наше навернення, тому не варто підганяти свій духовний досвід під чужі шаблони. Головне — це прихід до Божої благодаті.
Чесність Натанаїла: Віра, що не має «лукавства», — це здатність бути чесним перед Богом, навіть через сумніви та знання. Христос цінує серце, яке не просто «вірить», а аналізує і прагне Істини.
Пост без масок: Істинний пост — це не гра на публіку з попелом та «нечесаним волоссям». Це внутрішня робота, прихована від людських очей, але відкрита Богу. Лицемірство — головний ворог великопісних практик.
Пріоритет вибору: Служіння Богу — це свідомий вибір вільної людини, а не рабська повинність. Наша любов до Творця має бути настільки великою, щоб людська слава та матеріальні блага стали другорядними.
3. Особисті роздуми / цитата
«Нам слід закликати всіх випробувати нашу віру; переконувати, що кожен може оцінити християнство, випробовуючи його в істинності». (Джон Райл)
Роздум: Ми часто боїмося «випробувань» віри, думаючи, що сумніви — це гріх. Але істинне християнство не боїться жодних питань. Якщо наша віра справжня, вона витримає будь-яке випробування і будь-який скепсис. Нам немає чого приховувати. Можливо, час посту — це найкраща можливість «випробувати» власну віру, відкинувши лицемірство та демонстративність, і нарешті зустрітися з Богом наодинці.
4. Питання, які залишилися відкритими
Які «демонстративні» елементи мого духовного життя мені варто приховати, щоб вони стали справді особистими між мною та Богом?
Що для мене зараз є головним «ідолом» чи «зайняттям», яке заважає мені зробити Бога своїм центральним пріоритетом?
Як мені виховати в собі «серце без лукавства», подібне до серця Натанаїла?
Шляхи спасіння – різноманітні. Всі правдиві християни отримують одного Духа, омиваються однією кров’ю, служать одному Господу, надіються на одного Спасителя, вірують в одну істину та дотримуються одного Закону. Проте кожне навернення для Бога індивідуальне, в кожного християнина свій досвід. Дух Святий діє в кожній людині на Свій розсуд. Кожного Він кличе саме в такий спосіб, який вважає за потрібний. Тому нам не слід дохований досвід однієї людини прилаштовувати до всіх людей. Для нас важливо не якою дорогою йшла людина, а куди вона прийшла: до Божої благодаті, до свого спасіння, до своєї віри.
Джон Райл. Размышления над евангелием от Иоанна. 2002.
*** *** ***
Христос – головна тема Старого Завіту. Найперші обітниці, дані в часи Адама та Еноха, Ноя та Авраама, Ісаака та Якова, стосуються тільки Христа. Кожен первосвященик став прообразом Христа; кожна деталь скинії стала Його тінню; кожен суддя та визволитель Ізраїля стає Його млявим відблиском. Христос був пророком, і тим Царем із дому Давида, котрий став і Господом Давида. Він був син діви і Агнцем, про котрого пророкував Ісая; правдивою Галузкою, про котру згадує Єремія; добрим Пастирем, якого передбачає Єзекиїл; Ангелом завіту, котрого обіцяє Малахія, і Месією, котрий, за словами Даниїла, повинен був отримати смерть. Світло, котре бачили автори Старого Завіту, було тільки тьмяним відображенням світла Євангелія. Проте всі вони бачили одного і того ж майбутнього Месію.
Джон Райл. Размышления над евангелием от Иоанна. 2002.
*** *** ***
«А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися» (Ів. 1:46). Яка гарна порада! Якщо б Филип став дорікати Натанаїлу в його невірстві, то міг би образити його, якщо б він став переконувати його, то для Натанаїла ці докази виявилися б зовсім слабкими і він би переконався в своїх сумнівах. Проте Фипип пропонує йому самому все перевірити. А це в свою чергу приводить до того, що Натанаїл знайомиться із Христом.
Джон Райл. Размышления над евангелием от Иоанна. 2002.
*** *** ***
Нам, християнам, слід також поводитися з іншими, як Филип із Натанаїлом. Нам слід закликати всіх випробувати нашу віру; переконувати, що кожен може оцінити християнство, випробовуючи його в істинності; запевнювати в тому, що правдиве християнство відкрите для різноманітних питань. Адже в християнстві немає жодних секретів, нам, християнам, немає чого приховувати.
Джон Райл. Размышления над евангелием от Иоанна. 2002.
*** *** ***
«Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства» (Ів. 1:47). Натанаїл був справжньою Божою дитиною, незважаючи на тяжкі часи. Він володів тим, що можна отримати тільки через благодать, – чистим серцем, в якому не було жодної краплі лукавства. Він був переконаний в тому, що бачив в Писаннях. Він твердо тримався того, про що писало Писання, незважаючи на думки фарисеїв, садукеїв та модних релігійних ідей. Натанаїл був чесним старозавітним віруючим, проте в своїй чесності був самотній. Саме через це його хвалить Ісус, називаючи: істинним сином Авраама, істинним юдеєм, не тільки нащадком Якова в тілі, але нащадком Ізраїля в серці.
Джон Райл. Размышления над евангелием от Иоанна. 2002.
*** *** ***
«Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїлів» (Ів. 1:49). Ці слова говорить та людина, котра зрозуміла, що Ісус – Месія; що Він – той божественний посланець, котрий повинен був прийти на землю, щоби визволити грішників; що Він – той Цар, про котрого пророкували пророки, який має зібрати ізраїльські коліна та правити ними. Ми не можемо відповісти: чи міг Натанаїл в той час правильно сприймати сутність Христового Царств? Проте ми можемо без сумніву сказати, що він бачить в Ісусі Христа, благословенного Сина Божого.
Джон Райл. Размышления над евангелием от Иоанна. 2002.
*** *** ***
Натанаїл повірив, що Ісус – це обіцяний Месія, коли Христос був бідним та приниженим. Ісус, навпаки, скріплює його віру, запевняючи, що, не дивлячись на Своє приниження на землі, Він буде панувати як Цар.
Джон Райл. Размышления над евангелием от Иоанна. 2002.
*** *** ***
Натанаїл був апостолом, котрого називають Вартоломеєм. В нього, як і в інших апостолів, було два імені. Щодо цього підтвердження ми маємо трійний факт. По-перше, в трьох із чотирьох списків апостолів імена Филип та Вартоломей згадуються разом (пор. Мт. 10:3; Мр. 3:18; Лк. 6:14). По-друге, ім’я Натанаїла подається в одному ряді із Петром, Томою, Іваном і іншими двома учнями, котрим Христос з’явився після воскресіння. По-третє, Іван в своєму Євангелії жодного разу не використовує ім’я Вартоломей. Тому слід припустити, що Вартоломей та Натанаїл – одна і та особа.
Джон Райл. Размышления над евангелием от Иоанна. 2002.
*** *** ***
Натанаїл родом із Кани не вірить, що із сусіднього села Назарету може явитися щось добре. Проте достатньо тільки одного загадкового слова із вуст Ісуса, і Натанаїл відразу наділяє Його високим титулом Сина Божого. Цією поведінкою він здивував не тільки Ісуса, але і нас, читачів.
Тут ми вираз «Син Божий» розуміємо як месіанський титул. Тим більше, що Натанаїл додає до цього інший титул «Цар Ізраїля». Ми розуміємо, що Іван мав на увазі щось значно більшу. Проте, навряд Натанаїл в той момент міг бачити щось більше. Однак. Слід відразу зрозуміти, що перед нами Хтось більший, ніж очікуваний Месія. З Ісусом ми входимо в Божий дім, в Храм. Де Ангели сходять та піднімаються і, безпосередньо, відчувається Божа присутність.
Н. Т. Райт. Иоанн. Євангелие. Популярный комментарий. Москва. 2009
********
6 Глава Євангелія від Матея зображає людські пріоритети. Найосновнішим та центральним пріоритетом, безсумнівно, є Бог. Проте Він дуже добрий і наскільки любить нас, що пропонує надає нам вибір.: Бог хоче, щоби ми служили Йому за власною волею, а не через примус, як раби. Адже кожен християнин, який погодився посвятити своє життя Богу, міг би віднайти для себе інші заняття, вибрати професію, котра буде приносити гроші та славу. Ісус навчає нас, як ми повинні служити Господу, а наша любов до Господа має перевершувати та бути більшою за всі людські блага.
Н.Т. Райт Матфей. Евангелие. Популярный коментарий / перевод из англ. Е. Зацепиной. – М. ББИ, 2010. Ст.47.
*** *** ***
В часи Ісуса було прийнято робити це демонстративно: ті, хто постилися посипали голови попелом, відпускали бороди, не чесали довге поплутане волосся. Проте Ісус говорить, що це все – тільки лицемірство; те, що відбувається таємно між людиною та Богом не потрібно виставляти на всезагальний показ. Отже, під час Посту потрібно тримати себе в порядку, як звичайно, але при цьому звертати свій погляд до Господа, Який бачить все.
Н.Т. Райт Матфей. Евангелие. Популярный коментарий / перевод из англ. Е. Зацепиной. – М. ББИ, 2010. Ст.47.
