Ця чернетка глибоко розкриває ієрархію цінностей християнина через аналіз конфлікту між Божественним пануванням та «мамоною». Автор демонструє, що служіння грошам — це форма ідолопоклонства, яка засліплює розум («око серця»), тоді як пошук Царства Божого вимагає вірності навіть серед економічних негараздів та переслідувань. Акцент зроблено на соціальній відповідальності християн: достаток, який перевищує потреби, не може бути особистим здобутком, коли поруч є потребуючі.
2. Ключові тези
Мамона як ідол: Термін «мамона» — це не просто власність, а об’єкт нашої надії. Ідолопоклонство матеріальному веде до «роздвоєння» особистості та духовної сліпоти.
Здоров’я розуму (уму): За Іваном Золотоустим, розум є «світлом» для всього життя. Якщо ми «осліплюємо» свій розум жадобою, темрява поглинає всі наші вчинки, роблячи життя марним.
Есхатологічна перспектива: Шукання Царства Божого — це не про швидкий успіх, а про стійкість у випробуваннях. «Все те вам докладеться» стосується остаточного Божого оправдання, тому учні мають бути готові до того, що земні негаразди можуть тривати до самого кінця.
Соціальний виклик: Світ має достатньо ресурсів для кожного, але не має достатньо для «забаганок». Бідність ближнього — це не лише проблема ООН, це запитання до кожного заможного християнина про те, чи не механічно ми називаємо людей «братами».
3. Особисті роздуми / цитата
«Ми уподібнюємося до того, кому поклоняємося».
Роздум: Цей духовний закон є непохитним. Якщо мої очі (розум) постійно звернені до того, як примножити статки або «статус», то моє серце поступово набуває властивостей речі — воно стає холодним, розрахунковим та ефемерним. Служіння Богу — це не лише релігійна практика, це щоденне звільнення свого «ока» від заздрості, щоб бачити світло любові та Божої справедливості там, де світ бачить лише «ресурс».
4. Питання, які залишилися відкритими
Як перевірити, чи моє служіння грошам не є «редукцією до абсурду» (поклонінням минущому)?
Які «економічні негаразди» я готовий прийняти заради вірності Царству Божому?
Як практикувати «щедре око» в умовах культури, яка постійно стимулює нашу заздрість та жадобу?
Не можете Богові служити – і мамоні.
Ознакою зрілості особи є, поміж іншим, – усвідомлення чіткої та адекватної єрархії цінностей, відповідно до котрих вона будує своє життя. Людина котра має цілісний/ здоровий (біблійний) погляд на світ, ближніх та Бога – має велику перевагу в тому, що уникає постійного роздвоєння (шизофренії) та духовного сум’яття.
Мамона – є арамейським словом на означення грошей та власності. У тексті Євангелія цей термін контрастує з Богом, як справжнім об’єктом служіння людини, й відтак виступає персоніфікованим та обожествленим. Для віруючих євреїв поклоніння грошам було справжнім «reductio ad absurdum», тому Своїм навчанням у цьому уривку Євангелія, Ісус вказує на одну з найбільших спокус людини – ідолатрію примітивного матеріалізму (у будь-яких формах). Якщо пам’ятати основоположний принцип духовного життя: «Ми уподібнюємося до того кому поклоняємося», – тоді серйозність повчань Ісуса не мала б залишити байдужою жодну тверезомислячу особу, котра здатна прослідкувати небезпеку духовної діалектики основану на поклонінні минущому.
«Хіба життя не більше – їжі, тіло – не більше одежі»? Їжа має тільки скромне завдання щоб служити життю, підтримуючи його фізичне існування; одяг, також має тільки скромне завдання –служити тілу, – підтримуючи в ньому тепло та захищаючи його…
Рослини, тварини, люди – всі ми є Божими творіннями. Однак серед усіх творінь, тільки людина має в собі образ і подобу Божу, – ця реальність визначає її найвищу гідність. Вдумливе спостереження за навколишнім світом, відкриває перед нами унікальність Божого задуму та таїнственну діяльність Його промислу. Мудрість та благість Творця зустрічає перешкоди для свого нормального функціонування тільки у злому серці людини. Тому, якщо комусь з поміж людей бракує най необхіднішого – тоді це виклик для кожного з нас: Як я використовую щедрі Божі дари?
Згідно з твердженням Програми розвитку ООН станом на 2005 р. (Human Development Report),кожна п’ята людина у світі, а це понад мільярд осіб, живе на менш ніж 1 $ на день, тобто в такій убогості, яка є на межі виживання. З Писання ми знаємо, що Бог піклується про все Своє творіння, а особливо пролюдей. Сотворений світ має достатньо багатств, котрі можуть забезпечити основні потреби всіх людей;ніхто не мав би залишатися голодним. Але цей світ не має достатньо засобів, щоб забезпечити бажання та примхи всіх.
Заможні християни, відтак, мали б себе питати, чи раптом їхні статки багаторазово не перевершують їхні основні потреби не використовуються для задоволення непомірних бажань, у тойчас, коли зовсім поруч ті, котрих ми (інколи вже просто механічно) називаємо братами і сестрами, немають навіть найнеобхіднішого.
о. Юрій Щурко. Третя неділя після П’ятидесятниці (Мт 6:22-33) – пріоритети учнів Ісуса// сайт: Слово Боже (дата звернення 16.06.2018).
*** *** ***
Шукайте найперше Царство Боже та його справедливість/ праведність, а все те вам докладеться.
В Євангелії Господь не обов’язково закликає нас бути матеріально убогими, позбутися власності чи цілком її занедбати. Він закликає нас побудувати в житті належну єрархію цінностей і залишатися їй вірним. Така єрархія передбачає первинність Бога і Його вимог до нашого життя, а відтак прийняття з подякою всіх Його дарів. Тільки тоді навколо нас почне народжуватися Боже Царство, яке було основною темою вчення Ісуса. Цей термін для Нього та Його сучасників означав Боже панування над світом – коли будуть встановлені мир та справедливість на землі, а воля Божа буде і на небі, і на землі.
Заклик Ісуса, шукати найперше Божого Царства, вказує дорогу до щастя та миру. Однак це тільки початок. Повнота обіцяного Ісусом має есхатологічний вимір, – тобто вповні сповниться в часі Його другого славного Приходу/ Парусії. Звідси, шукати справедливості/ праведності Царства означає не просто правильну поведінку людей перед Богом: праведна поведінка є наслідком вчинків, а не пошуків (Мт 6:1). Натомість шукати «його справедливості» означає правильну поведінку самого Бога, котрий виправдовує/ захищає переслідуваних апостолів та учнів. Шукати Божого оправдання, відтак, означає стійко витривати у переслідуваннях, котрі приносять також і економічні негаразди й легко можуть призводити до занепокоєння про їжу, пиття чи одяг. А оскільки оправдання праведних до Отаннього/ Страшного суду не прийде, то й додаток «все те» ми можемо і не отримати до цього часу. З другого боку саме цей додаток «все те» і є формою котра, охоплює все, що отримають вкінці ті, які пішли за Христом (Мт 19:27-29). В між часі ж, учні Ісуса повинні приймати важкість економічних негараздів з огляду на переслідування (в тому числі й з огляду на гордий та зухвалий бунт окремих людей проти Божого порядку).
«Не журіться, отже, завтрішнім днем; завтрішній день турбуватиметься сам про себе. Доволі дневі його лиха.» (Мт 6:34). Наші тривоги не елімінують економічних негараздів та переслідування християн (як наслідку бунту окремих людей проти Бога). Сьогодні нам вкрай важливо правильно спрямувати зусилля – не проклинати темряву та безплідно проводити час у журбах, шемраннях та наріканнях, – потрібно перебувати в молитві, свідчити віру й надію та дарувати любов, з терпеливістю чуваючи в очікуванні повернення Того, Хто остаточно встановить Своє Царство на землі та оправдає усіх Його вірних, які сьогодні є ніким для очманілих дурисвітів (засліплених «сильних світу цього»), які думають, що завжди керуватимуть цим світом.
о. Юрій Щурко. Третя неділя після П’ятидесятниці (Мт 6:22-33) – пріоритети учнів Ісуса// сайт: Слово Боже (дата звернення 16.06.2018).
*** *** ***
Іван Золотоустий, коментуючи цей уривок, говорить так: «Ти не захотів би носити золота, бути одягненим в шовкові одежі і бути сліпим. Замість такої розкоші ти віддав би перевагу – здоров’ю очей. Якщо ти втратиш зір, то тобі вже не буде ні від чого зиску. Адже як при сліпоті очей і інші члени втрачають свою діяльність через те, що згасло світло, так, як і розбещення розуму твоє життя наповниться багатьма бідами. Тому, якщо ти турбуєшся про тіло, щоби мати здоровий зір, так піклуйся і про душу, щоби мати здоровий розум (ум). Якщо ж наш розум (ум) ми осліпимо, а він повинен давати світло іншим частинам тіла, то чим тоді ми будемо дивитися? Бо, хто знищив джерело, той висушив і річку. І подібним чином, хто затьмарив розум (ум), той занедбав своє життя. Тому і говорить Господь: «Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!» (Мт. 6:23)».
«Біблійні коментарі Отців Церкви та інших авторів І-VІІІ століть. Новий Завіт. І т. А. Євангелія від Матея 1-13». Ред. т. М. Сімонетті. Гол. Ред. Сер. Т.К. Оден. Гол. Ред. Рос. Сер. К. К. Гаврилкін. Герменевтика. 2007.
