Роздумуючи над притчею про блудного сина, ми готуємо себе до Великого посту – того часу, який кожен з нас зобов’язаний провести в покаянні. Ця притча показує нам і зразок покаяння, і приклад того, як ми повинні ставитися до людей, які через покаяння приходять до Церкви, повертаються до доброчесного життя. Євангеліє вчить нас, що ми повинні радіти цьому і приймати їх як рідних, близьких, і аж ніяк не заздрити їм і не дивуватися тому, що людина, яка тільки що прийшла у Церкву, може мати більшу благодать, ніж ми, які постійно відвідуємо Божий храм.
Притча про блудного сина
«В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток» (Лк. 15:11-12). Можемо собі тільки уявити наскільки важко було батьку від такого бажання сина, проте батьківська любов не суперечить бажанню його дитини. Батько розділює своє майно між двома … Читати далі