Земне життя подібне до шляху. І ходимо ми серед духовних зміїв і скорпіонів. Змії – це демони, отрута – це гріхи. Якщо ми встигнемо поглянути на Хрест, а «поглянути» – це покаятися від душі, то ми не помремо, ми будемо врятовані, лиш би покаяння наше було щирим.
Господь говорить, що кожна людина, яка вірить в Нього має життя вічне. Ми віримо в Ісуса Христа, ми називаємо себе християнами, але чи всі ми спасемося? Господь говорить про іншу – глибоку віру, про віру, яка стає правилом нашого життя, внутрішнім змістом нашої душі. Це та віра, при якій, читаючи Євангеліє, ми сприймаємо кожне слово як світло та істину. При такому читанні Євангелія ми сприймаємо написане як слова Господа, які звернені до нас. Спасеться та людина, яка живе вірою.
