Євангеліє написане для всього світу, для всіх часів, для всіх народів. Але, коли ми слухаємо або читаємо його, то повинні слухати його так, немов воно звернене саме до нас, так, ніби Сам Господь розмовляє з нами. У Євангелії дані відповіді на всі питання, які ставить життя перед нами і перед усім світом, перед усім людством. Євангеліє – це якийсь світловий центр, з якого виходять незліченні промені, і кожен з цих променів торкається людського серця.
“Увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто). А був там чоловік, Закхей на ім’я; він був головою над митарями й був багатий. Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту. Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою. Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: “Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі”. І зліз той швидко і прийняв його радо. Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: “До чоловіка грішника зайшов у гостину”. А Закхей устав і до Господа промовив: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо”. Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама. Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло”. (Лк. 19, 1-10).