Він прийшов, щоби бути зрадженим…

«Ба навіть друг мій, що я на нього покладався, що жививсь моїм хлібом, і той наставив п’яту на мене» (Пс. 41:10). В той день обидва помруть на дереві. Один – розіп’ятий на хресті; інший – звисаючи із гілки. Їхня дружба тривала більше трьох років. Вони разом їли, разом сміялися, разом проповідували Царство, разом виганяли демонів, … Читати далі

Анатомія зради

Життя без розчарувань так само неможливе, як без любові та вірності. Але до чого ж дивне сусідство: дружба — і підступ, відданість — і зрада. Настає момент, коли кожному з нас доводиться пізнати це на власному досвіді. І як — постає питання — жити далі, якщо виявилося раптом, що друг … — ну зовсім і не друг?

Як пережити зраду? Чи можна ще вірити людям після гіркого розчарування?

Тому, хто зраджений у своїй довірі, важко уникнути думки: не того, мовляв, називав я другом! Помилився у виборі! Нібито існують якісь критерії, така собі ще не відкрита таблиця підбору ідеальних друзів, і лише я схибив…

Читати далі

Великий Четвер: між Христом і Юдою

Що відрізняє гідну і негідну людину при Причасті? Критерій розпізнавання між гідністю і недостойністю, між достовірністю і недійсністю правильного ставлення до Євхаристії, це критерій відмінності між Христом і Юдою.

“Вечері Твоєї Тайної, Сину Божий, мене причастника прийми”. Великий Четвер – день Тайної Господньої Вечері. Цей день останньої трапези Господа нашого Ісуса Христа з учнями.

Господь зглянувся над нами. Кам’яна земля нашої душі починає битися живим серцем. У нашої землі є серце, в якому тече животворяща Господня Кров. Це серце дано кожному з нас у причасті Тіла і Крові Христових. Це серце дається нам в кожній Євхаристії, в кожній зустрічі з Господом, в кожному прийманні Тіла і Крові Господа. Євхаристія є серцем землі, справжнім серцем людини і серцем Церкви. Без Євхаристії немислиме жодне з церковних Таїнств.

Читати далі