Ця чернетка досліджує об’єктивну реальність присутності Христа в Євхаристії через аналогію з валютою. Також текст розвінчує помилкове уявлення про те, що фізичне є нижчим за духовне, повертаючи нас до біблійного розуміння людини як цілісного творіння, в якому діє Божий Дух.
2. Ключові тези
Об’єктивність Євхаристії: На відміну від «релігійної гри», цінність Дарам надає зовнішня Сила — Сам Бог, а не людська домовленість.
Тілесна зустріч: Бог знає нашу фізичну природу, тому приходить до нас у фізичний спосіб через хліб і вино.
Помилка Платона: Поділ на «високе духовне» та «низьке фізичне» є антибіблійним.
Аналогія з електрикою: Як лампочка — це фізичний об’єкт, через який тече електрика, так і «духовне тіло» чи «духовна їжа» — це фізичні реалії, сповнені Божественної енергії.
3. Особисті роздуми / цитата
«І ми не лише не грішимо, коли поклоняємося, але навпаки — грішимо, коли не поклоняємося» (Святий Августин).
«Бо як хліб від землі… вже не є звичайним хлібом, а Євхаристією, що складається з двох начал — земного й небесного…» (Святий Іриней Ліонський).
4. Питання, які залишилися відкритими
Як часто я підсвідомо сприймаю Причастя лише як «символ», забуваючи про об’єктивну присутність Того, Хто є Творцем всього?
Чи не обмежую я дію Святого Духа лише «духовними» моментами, забуваючи, що Він прагне освятити моє фізичне тіло?
Що б ви зволіли отримати: справжню купюру в п’ять фунтів від Банку Англії чи п’ять фунтів із гри «Монополія»? Звісно, ви скажете: «Я б краще взяв справжні п’ять фунтів, красно дякую». А я запитаю: «Чому?» — «Ну… тому що це справжні гроші». — «Але ж обидва варіанти — це просто шматочки паперу, які символізують п’ять фунтів…» — «Так, але ті — справжні…» І коли я спробую змусити вас чітко пояснити, що ви маєте на увазі, ми врешті-решт дійдемо суті. Гроші з «Монополії» мають цінність лише тому, що ми, гравці, наділяємо їх цією цінністю. Більше ніхто у світі її не визнає. А от «справжня» купюра відрізняється тим, що, хоч вона так само є шматочком паперу, який символізує п’ять фунтів, не ми наділили її цією цінністю. Зовнішня сила — уряд, Банк Англії — заклала цю цінність у папір, тому вона має вартість не лише для групи людей, які вирішили пограти, а для кожного.
«Тіло Бо Моє — правдива пожива, і Кров Моя — правдиве пиття. Хто споживає Тіло Моє і п’є Кров Мою, той у Мені перебуває, а Я в ньому» (Йоана 6:55-56).
Хліб і вино під час Причастя не схожі на гроші з «Монополії». Вони не є чимось таким, чому ми, невелика група людей, надаємо значення, поки граємо в свої релігійні ігри в церкві. Вони радше схожі на ту справжню банкноту. Зовнішня сила (у цьому випадку Бог) закладає в них Свою цінність. Він каже: «Це Моя присутність серед вас — це Моє Тіло».
Бог знає, що ми є фізичними істотами, тілесними істотами. Тому Він зустрічає нас у фізичний, тілесний спосіб у хлібі та вині. Так каже Біблія, і саме в це вірили всі ранні християни щонайменше протягом перших восьми століть.
Духовне та фізичне: Спростування Платона
На жаль, самі того не усвідомлюючи, ми часто перебуваємо під більшим впливом Платона, ніж Біблії. Платон вважав, що фізичне та духовне є протилежностями, і що фізичне є нижчим за духовне. Цей погляд просочився в суспільство загалом, а починаючи з XVI століття, проник і в Церкву — але він хибний.
Дозвольте мені використати аналогію з електрикою. Ви не можете побачити електрику і не можете доторкнутися до неї — дещо схоже на Духа. І все ж ми спокійно говоримо про електричну лампочку, електричний тостер чи електромобіль. Якби ми запитали Платона, він би здивувався: як вони можуть бути електричними, якщо до них можна доторкнутися, а ми всі знаємо, що до електрики доторкнутися не можна? Але ви можете торкнутися електричної лампочки (і навіть обпектися!), можете торкнутися електричного тостера (і покласти туди хліб). Ви можете навіть сісти всередину електромобіля.
Що ж ми маємо на увазі, коли говоримо про електричну лампочку, тостер чи автомобіль? Ми маємо на увазі фізичну лампу, тостер або машину, через які тече електрика, які живляться електрикою.
Так само, коли Біблія в 1-му посланні до Коринтян (1 Кор 15) говорить про «духовне тіло», вона має на увазі фізичне тіло, в якому тече і діє Дух. Коли Біблія говорить про «духовну їжу», вона має на увазі фізичну їжу, сповнену Святого Духа.
Французький християнський святий Іриней Ліонський, який писав свої праці всього через три покоління після апостолів, зазначав: «Бо ми приносимо Йому Його власне, належним чином проголошуючи єдність плоті та духу. Бо як хліб від землі, прийнявши Боже призивання (епіклезу), вже не є звичайним хлібом, а Євхаристією, що складається з двох начал — земного й небесного, так і наші тіла, приймаючи Євхаристію, вже не є просто тим, що одного дня згниє, а мають надію на воскресіння» (Проти єресей, 4:18:5).
Святий Ігнатій Антіохійський, якого навчали самі апостоли, називає хліб Причастя «ліками безсмертя, протиотрутою від смерті».
Або, як каже Сам Ісус: «Хліб же, що з неба сходить, є такий, щоб той, хто його їстиме, не вмер. Я — Хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І Хліб, що Його Я дам, це Тіло Моє за життя світу» (Йоана 6:50-51).
