Нарікання та рабство чи відповідальність та свобода?

Коли ми говоримо про початок історії людства, ми бачимо сходження людини у гріх, ми бачимо, як після первородного гріха страх, зло, смерть і вся бурхлива лавина темряви навалюється на людину. І що говорить людина, що говорить Адам, Богу? «Жінка, яку ти дав мені, щоб була зо мною, дала мені з дерева, і я їв» (Бут. … Читати далі

Повнота Життя (частина 3)

Святе Письмо говорить дуже цікаві речі, що, коли людина простягнула руку до дерева пізнання добра і зла, а вона не просто її простягнула сама по собі. Святе Письмо згадує про спокусу, про ту пропозицію, яка була людині запропонована. У чому ж полягала ця пропозиція?

Іван Золотоустий говорить, що диявол не знав у чому була заборона, але він забажав вивідати в людини: яку ж Заповідь Господь дав людині? І коли він вперше запитував у людини: «…Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саду?». Жінка відповіла змієві: «Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саду. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: «Не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете» (Бут. 3,1-3). І тоді, звичайно, він уже знав, що має чинити, щоб людину звести і спокусити, щоб вона переступила те, що їй заборонив Господь. Ми не можемо сказати, що людина, ніби не знала, ніби не розуміла деяких речей, адже вона змогла дати ім’я усьому творінню.

Читати далі

Повнота Життя (частина 2)

Святе письмо говорить дуже такі цікаві речі, що, коли людина простягнула руку до дерева пізнання добра і зла, а вона не просто її простягнула сама по собі. Святе Письмо згадує про спокусу, про ту пропозицію, яка була людині запропонована. У чому ж полягала ця пропозиція?

Іван Золотоустий говорить, що диявол не знав у чому була заборона, але він забажав вивідати в людини. Яку ж Заповідь Господь дав людині? І коли він вперше запитував у людини: «…Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саду?». Жінка відповіла змієві: «Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саду. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: «Не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете» (Бут. 3,1-3). І тоді, звичайно, він знав, що має чинити, щоб людину звести і спокусити, щоб вона переступила те, що їй наказував Господь. Ми не можемо сказати, що людина, немов би не знала, немов би вона не розуміла деяких речей, адже людина змогла дати ім’я усьому творінню.

Читати далі