Адамове вигнання

Адамове вигнання із раю – жахлива подія, котра відноситься і до нас, і до наших предків, Адама та Єви. Бо саме їхня кров тече у наших жилах, бо саме від них зародився весь людський рід, всі народи світу. Тоді, дуже давно, відбулося щось таке, що змінило плин життя всього людства: гріхопадіння та вигнання із того … Читати далі

Вигнання Адама та Єви з раю

Вигнання Адама та Єви з раю – це найстрашніша подія, яка відбулася із нашими прародичами, котрі безтурботно жили в раю, окутані любов’ю та турботою Господа.  Внаслідок цього всі ми, люди, як нащадки Адама та Єви, втратили єдність із Богом, один з одним та з навколишнім світом. Біблійна історія вигнання Адама та Єви розкриває нам, що … Читати далі

Непослух Адама та Єви

Роздуми по дорозі до Різдва Приготування до Різдва На ІІІ розділ книги Буття написано, напевно, найбільше коментарів. Хтось в цьому розділі вбачає причину всіх негараздів людства: Адам згрішив і тепер ми всі страждаємо. Той, хто звик читати Писання, як звернене до себе особисто, чує в цьому тексті розповідь про власну історію життя: ніби хтось промовляє … Читати далі

Повнота Життя (частина 4)

Для Адама Господь дав можливість оправдатися. У чому ж полягало його оправдання? Воно мало відбутися тоді, коли б Адам сказав: «Господи, прости». Але, на жаль, ні Адам, ні Єва не сказали: «Господи, прости». Але шукали одного: хтось є винним, тільки не я. Тоді людина була вигнана із раю. Господь сказав: «…аби лишень він не простяг своєї руки й не взяв ще й з дерева життя, а з’ївши, не став жити повіки» (Бут. 3,22).

Читати далі

Повнота Життя (частина 3)

Святе Письмо говорить дуже цікаві речі, що, коли людина простягнула руку до дерева пізнання добра і зла, а вона не просто її простягнула сама по собі. Святе Письмо згадує про спокусу, про ту пропозицію, яка була людині запропонована. У чому ж полягала ця пропозиція?

Іван Золотоустий говорить, що диявол не знав у чому була заборона, але він забажав вивідати в людини: яку ж Заповідь Господь дав людині? І коли він вперше запитував у людини: «…Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саду?». Жінка відповіла змієві: «Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саду. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: «Не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете» (Бут. 3,1-3). І тоді, звичайно, він уже знав, що має чинити, щоб людину звести і спокусити, щоб вона переступила те, що їй заборонив Господь. Ми не можемо сказати, що людина, ніби не знала, ніби не розуміла деяких речей, адже вона змогла дати ім’я усьому творінню.

Читати далі