Кому ми повинні догоджати

Ми прагнемо догоджати всім людям. Проте буває так, що догоджаючи одній групі людей, інша група на нас злиться. Проте нам слід пам’ятати, що навіть Господь не може догодити всім. Ісус жив з єдиною метою: догодити Своєму Небесному Отцю. «Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, … Читати далі

Повнота Життя (частина 4)

Для Адама Господь дав можливість оправдатися. У чому ж полягало його оправдання? Воно мало відбутися тоді, коли б Адам сказав: «Господи, прости». Але, на жаль, ні Адам, ні Єва не сказали: «Господи, прости». Але шукали одного: хтось є винним, тільки не я. Тоді людина була вигнана із раю. Господь сказав: «…аби лишень він не простяг своєї руки й не взяв ще й з дерева життя, а з’ївши, не став жити повіки» (Бут. 3,22).

Читати далі

Світ – наш дім

Багато християн, прочитавши цей заголовок, можуть відчути деякий подив, оскільки не бракує людей, які вважають гріховним все, що пов’язане з цим світом. Але навіть якщо відкинути такий радикальний і невиправданий погляд, то мусимо визнати, що наша істинна батьківщина – це Небо. І ніколи в нашому туземному житті не матимемо спокою, бо людська душа тужить за правдивою домівкою. Проте на початку біблійної історії ми читаємо, що все, що творить Бог, є добрим і в цьому доброму світі Він оселяє людину.

Читати далі

Робота над душею

«Все, не можу більше!» — і опускаються руки, покидають сили і не бачиш сенсу… Такий стан відомий кожному, хто одного разу серцем почув слова «віра без діл мертва», і хто хоч трохи намагається допомагати іншим людям.

Спустошення, безсилля, криза… Виявляється, саме в такі моменти починається найцікавіше!

Не раз помічала, що Господь допомагає нам у добрих справах. Допомога ця й невидима — легкість, радість на душі, — і очевидна, житейська — усе виходить, події складаються найкращим чином. Хай би що ти задумав — молитву, поїздку, участь у вирішенні чиєїсь проблеми — тобі спочатку, швидше за все, буде легко. Від першого успіху з’являться сили рухатися далі.

Читати далі

З глибин взиваю до Тебе, Господи

«З глибин взиваю до Тебе, Господи. О Господи, почуй мій голос! Нехай Твої вуха будуть уважні до голосу благання мого! Коли Ти, Господи, зважатимеш на беззаконня мої, – то, хто встоїться, Господи,? Та в тебе є прощення» (Пс. 130, 1-4).

Ми знаходимося на глибині: нашої душі, наших проблем, наших гріхів, нашого беззаконня. І на цій глибині все безпросвітне, і будь-які наші дії є брехливими… І тоді ми звертаємося до Того, Хто найбільший, Хто дарує очищення, Хто дає життя.

Читати далі